Податкові зобов’язання з ПДВ: хто нараховує і коли вони виникають

19.01.2026

зміст статті:

Щойно підприємство стало платником податку на додану вартість (ПДВ), з’являється проста, але обов’язкова звичка для бухгалтера: по кожній операції швидко оцінити два питання - коли виникає ПДВ і на яку суму його нарахувати. Від цього залежить, у який період нарахований ПДВ потрапить у декларацію та коли потрібно скласти й зареєструвати податкову накладну.

Важливий нюанс: зазвичай ПДВ нараховують і сплачують платники ПДВ, але інколи ці обов’язки можуть виникнути і в неплатника.

Що таке податкові зобов’язання з ПДВ

Податкові зобов’язання (ПЗ) - це сума податку, яку платник (або податковий агент) має сплатити до бюджету у порядку та строки, встановлені законом (пп.14.1.156 ПКУ).

У “ПДВ-логіці” ПЗ з ПДВ — це той ПДВ, який потрібно нарахувати за операціями, що є об’єктом оподаткування (пп.185.1 ПКУ) і показати у звітному періоді за правилами визначення дати виникнення ПЗ.

Хто нараховує ПЗ з ПДВ

ПЗ з ПДВ нараховує той, на кому згідно ПКУ лежить обов’язок сплати ПДВ за конкретною операцією. У більшості випадків це постачальник (продавець) - платник ПДВ, але є ситуації, коли ПЗ нараховує інша особа: 

  • при ввезенні товарів на митну територію України ПЗ виникають у імпортера;
  • при “імпорті послуг” від нерезидента (коли місце їх постачання за ст.186 ПКУ — митна територія України) - ПЗ нараховує їх отримувач.

Коли виникають ПЗ з ПДВ

Нижче — ключові правила. Хоча для більшості операцій працює принцип «перша подія», в окремих випадках дата виникнення ПЗ прив’язана до спеціальних норм ПКУ:

  • при постачанні товарів/послуг зазвичай орієнтуємось на «першу подію» (пп.187.1 ПКУ);
  • для імпорту товарів — ключова дата подання МД (пп.187.8 ПКУ); 
  • для послуг від нерезидента теж працює «перша подія», але за спеціальною нормою (також пп.187.8 ПКУ);
  • а для е-послуг нерезидента у спецрежимі дата ПЗ рахується по-іншому — на кінець звітного періоду оплати (пп.208-1.5 ПКУ).

На яку суму нараховуємо ПЗ: база оподаткування

Щоб правильно порахувати ПДВ, спочатку визначаємо базу оподаткування. Важливий нюанс: база не завжди дорівнює договірній ціні — інколи ПКУ вимагає застосувати індивідуальні правила. Тому не підставляйте в ПДВ ціну з договору автоматично.

  1. Постачання товарів/послуг - у загальному випадку базу оподаткування беруть із договірної вартості. Але вона не може бути нижчою за мінімальні показники — залежно від того, що саме постачаємо (пп.188.1 ПКУ).

    Тобто база має бути не нижче:

    • ціни придбання — для придбаних товарів/послуг;
    • звичайних цін — для самостійно виготовлених товарів/послуг;
    • залишкової вартості — для необоротних активів.
  2. Порядок визначення бази оподаткування для імпортних товарів і послуг нерезидентів на митній території України визначається за окремими правилами згідно ст.190 ПКУ.
Бухгалтерські помилки в програмах BAS? Замовте консультацію від Bit-ua.

Компенсуючі та пропорційні ПЗ 

У деяких випадках ПЗ виникають не через продаж, а через те, як саме використали придбані/виготовлені з ПДВ товари, послуги або необоротні активи.

  1. Компенсуючі ПЗ нараховують, якщо придбане з ПДВ починають використовувати в операціях, які (пп.198.5 ПКУ):
    • не є об’єктом оподаткування;
    • звільнені від ПДВ;
    • не пов’язані з господарською діяльністю.
  2. Пропорційні ПЗ застосовують, коли придбане з ПДВ використовується одночасно (пп.199.1 ПКУ):
    • частково — в оподатковуваних операціях;
    • частково — в неоподатковуваних (звільнених/необ’єктних тощо).

Документи: що оформлюємо, коли виникли ПЗ

Якщо продавець — платник ПДВ, основні ПДВ-документи для нього — це ПН і, за потреби, розрахунок коригування (РК), а також відображення операцій у декларації з ПДВ.

Неплатник ПДВ ПН не складає. У такому разі підтвердні документи залежать від ситуації: при імпорті товарів це належно оформлена митна декларація, а при отриманні послуг від нерезидента діє окреме правило — ПН не складається, а ПЗ відображають через спеціальний податковий розрахунок (пп.208.4 ПКУ).

Загалом на практиці ПДВ-рутина доволі проста: виникла операція - одразу визначаємо дату ПЗ і базу. Найчастіше спрацьовує “перша подія”, але для імпорту та послуг нерезидента є свої правила. І пам’ятайте: сума ПДВ не завжди, як у договорі. А коли ПЗ вже виникли, головне не прогавити ПН та її реєстрацію в ЄРПН.

Інформація, наведена у цьому матеріалі, має виключно довідковий та узагальнений характер. Посилання на норми законодавства подані для зручності користувачів і можуть не враховувати специфіку окремих випадків.

З огляду на можливі оновлення нормативної бази та індивідуальні особливості кожної ситуації, рекомендуємо перед прийняттям практичних рішень отримати професійну консультацію у кваліфікованого юриста або податкового консультанта.

Залиште коментар

Коментарі

Поки коментарів нема. Напишіть першим!

Знайшли помилку на сторінці?

×
Опис помилки

Дякуємо за повідомлення!