Донація крові працівником: як оформити, оплатити і відобразити в обліку

Донація крові сьогодні - це не просто добра справа, а реальна потреба, яка щодня рятує життя. Якщо працівник здає кров або її компоненти, роботодавець має не лише підтримати його, а й правильно оформити трудові гарантії, зберегти оплату та коректно показати все в обліку. Це важливо і для працівника, і для самого роботодавця, щоб уникнути зайвих питань під час перевірок.

Законодавча база

Щоб правильно оформити донорські дні, варто спиратися на кілька ключових нормативних актів. Основний з них - ст. 124 КЗпП, в якій сказано, що:

1. працівника звільняють від роботи у день донації. Водночас за ним зберігається середній заробіток за рахунок роботодавця - відповідно, для розрахунку його оплати застосовують Порядок обчислення середньої заробітної плати № 100;
2. після кожного дня донації працівнику надають додатковий день відпочинку. Цей день також оплачується за середнім заробітком;
3. за бажанням працівника цей день відпочинку можна:

• використати одразу;
•  або приєднати до щорічної відпустки. Тут важливо не плутати поняття - це саме день відпочинку, а не окремий вид щорічної відпустки. 

Зауважуємо, що після 26.01.2026р. частина донорських пільг припинила діяти. Однак це не означає, що працівники втратили всі трудові гарантії. Найбільше запитань виникає щодо додаткового дня відпочинку після донації. Тут важливо пам’ятати: попри зміни в Законі «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», право на такий день збережено в ст. 124 КЗпП. Отже, роботодавець і надалі має надати працівникові день відпочинку після донації зі збереженням середнього заробітку. Такий підхід підтверджує і Держпраці.

Облік донорських днів

На практиці кількість днів залежить від того, що саме відбулося: лише обстеження чи повноцінна донація.

У стандартній ситуації, коли працівник здає кров у свій робочий день, він отримує два оплачувані дні:

• день медобстеження і/або донації;
• день відпочинку після донації.

Якщо ж працівник пройшов лише медичне обстеження, але донації не було, тоді оплачується тільки день медобстеження. Додатковий день відпочинку в такому разі не надають, бо самої донації не було.

На практиці це підтверджують медичні документи:

• форма № 435/о - підтверджує, що донація відбулася і працівнику надано пільги;
• форма № 436/о - підтверджує лише медичне обстеження, але донація не відбулася або працівника не допустили до неї.

У табелі обліку робочого часу такі дні зазвичай показують як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. На практиці роботодавці часто використовують код «ІН», але остаточне позначення має відповідати тій системі табелювання, яка закріплена на підприємстві. Щоб уникнути помилок у фіксації донорських днів, зручно вести табель обліку робочого часу в програмах BAS: система допомагає швидко проставити потрібні позначки, контролювати кількість днів і коректно сформувати дані для нарахування середнього заробітку.

У бухгалтерському сенсі оплата донорських днів - це виплати працівникам за невідпрацьований час, гарантований законодавством (збереження середнього). Тому:

• нараховуєте як зарплатні/гарантійні виплати,
• утримуєте ПДФО, ВЗ, нараховуєте ЄСВ, як із зарплати.

Донорство - це внесок у безпеку й життя, а завдання роботодавця - просто й без помилок реалізувати гарантії. Коли табель і нарахування ведуться в BAS, легше уникнути помилок у табелях і оплаті, а з підтримкою команди Bit-ua процеси працюють ще стабільніше і кадрові та облікові ризики зменшуються.

_{^{Інформація, наведена у цьому матеріалі, має виключно довідковий та узагальнений характер. Посилання на норми законодавства подані для зручності користувачів і можуть не враховувати специфіку окремих випадків.}}

_{^{З огляду на можливі оновлення нормативної бази та індивідуальні особливості кожної ситуації, рекомендуємо перед прийняттям практичних рішень отримати професійну консультацію у кваліфікованого юриста або податкового консультанта.}}