Найкращі варіанти виплат мобілізованому працівнику

На даний час роботодавець зобов’язаний зберігати за мобілізованим працівником місце роботи і посаду. Але обов’язку виплачувати йому середній заробіток уже немає. Цю гарантію скасували з 19.07.2022 змінами до трудового законодавства.

Тобто роботодавець може підтримати мобілізованого працівника фінансово, але це вже добровільне рішення. Головне - правильно обрати формат виплати й коректно оформити документи, щоб не отримати зайві ризики з ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Варіант 1. Нічого не виплачувати, але зберегти місце роботи

Це базовий і найбезпечніший з юридичного погляду варіант. Трудові відносини при цьому не припиняються - за працівником зберігаються місце роботи і посада (ч.3 ст.119 КЗпП).

Для роботодавця це також найпростіший варіант: виплат немає - отже, немає й податкових наслідків (ПДФО, військового збору та ЄСВ).

Мінус очевидний: працівник отримує гроші лише як військовослужбовець, а не від роботодавця.

Варіант 2. Добровільна матеріальна допомога мобілізованому працівнику

Найчастіше роботодавці обирають саме цей варіант. Працівнику можуть виплачувати матеріальну допомогу разово або періодично. Сума може бути фіксованою, у відсотках або навіть як і раніше встановлений оклад.

Щоб оформити таку підтримку, роботодавець може встановити правила її надання у локальному нормативному акті (наприклад, Положенні/Порядку, де конкретизуються умови, розмір, підстави, процедура). Таку можливість передбачає ст. 9-1 КЗпП. А наказом керівника зазвичай оформлюють уже конкретну виплату.

Тут головний ризик - ЄСВ. Податківці в індивідуальних податкових консультаціях підходять до цього так: якщо матеріальна допомога виплачується систематично щомісяця, її можуть визнати виплатою, пов’язаною з трудовими відносинами або фондом оплати праці. І тоді вона може стати базою для ЄСВ.

Тому перед запровадженням такого варіанта варто оцінити, чи готовий роботодавець до додаткового податкового навантаження і можливих запитань від перевіряючих. Якщо мета - мінімізувати ЄСВ, краще не робити таку допомогу схожою на регулярну зарплату. Безпечніший підхід - оформлювати її як разову або несистематичну виплату за заявою працівника чи з урахуванням конкретних обставин. 

Варіант 3. Нецільова благодійна допомога 

Якщо потрібна невелика підтримка з мінімальним податковим навантаженням, можна використати нецільову благодійну допомогу.

У 2026 році не оподатковується ПДФО нецільова благодійна допомога в межах 4660 грн на рік на одну фізособу. 

Плюс цього варіанта - просте і зрозуміле оформлення для невеликої суми.

Мінус - ліміт невеликий. Тому така допомога більше підходить як символічна підтримка, а не як реальний вагоміший внесок в умовах сьогодення.

Варіант 4. Допомога на лікування або реабілітацію

Якщо мобілізованому працівнику потрібні кошти на лікування чи реабілітацію, це може бути один із найкращих варіантів з погляду податків.

У п.165.1.19 ПКУ передбачено, що допомога на лікування та медичне обслуговування, надана за наявності підтвердних документів, не включається до оподатковуваного доходу, тож ПДФО і військовий збір не утримуються. Але для цього потрібно виконати встановлені вимоги і мати документи, які підтверджують цільове використання коштів.

Зокрема, можуть знадобитися:

• медичні документи; 
• рахунки; 
• договори; 
• підтвердження витрат; 
• інші документи, які пояснюють, на що саме надана допомога. 

Згідно з п.3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати №5, така допомога згадана серед виплат, на які не нараховується ЄСВ.

Плюс цього варіанта - можна покривати значні витрати і водночас застосувати податково ефективний механізм. Мінус - без документів цей варіант ризиковий. Тут важливе не лише рішення роботодавця, а й коректне підтвердження мети виплати.

Варіант 5. Виплата, як середній заробіток або як оклад

Деякі роботодавці хочуть підтримувати мобілізованого працівника так, як раніше: платити суму в розмірі середнього заробітку або посадового окладу.

Це можливо, але з огляду на те, що законодавчого обов’язку виплачувати середній заробіток мобілізованому працівнику немає, такі виплати слід оформлювати як добровільну матеріальну допомогу за рішенням роботодавця.

Водночас, така допомога має систематичний (регулярний) характер і фактично стає зарплатною виплатою, тому безпечно оподатковувати її в загальному порядку (утримувати ПДФО, військовий збір і нараховувати ЄСВ).

Варіант 6. Допомога члену сім’ї мобілізованого працівника

Ще один можливий варіант - виплачувати допомогу не самому працівнику, а члену його сім’ї. Наприклад, дружині, чоловіку або іншій фізособі.

Ідея такого підходу в тому, що отримувач допомоги не є працівником підприємства. Тому логіка щодо ЄСВ буде іншою.

Але цей варіант не варто використовувати як масове рішення без детального аналізу. Його потрібно дуже уважно оформлювати саме як допомогу фізособі. Для такої виплати діятимуть правила ПКУ щодо ПДФО і військового збору, а також можливі ліміти або пільги.

Тобто це не універсальний і не найпростіший варіант. Його краще розглядати тільки тоді, коли зрозумілі всі деталі: хто отримувач, яка підстава виплати, яка сума і які документи будуть оформлені.

Хоча виплати мобілізованому працівнику сьогодні не є обов’язком роботодавця, підтримка військовослужбовців у такий непростий час - це важливий і людяний крок. Головне - правильно оцінити податкові наслідки, визначити порядок оподаткування та належно оформити документи. Спростити цю роботу допомагають програми BAS. За правильних налаштувань вони дають змогу коректно відобразити такі виплати в обліку, автоматично сформувати потрібні проводки та підготувати друковані форми документів. 

_{^{Інформація, наведена у цьому матеріалі, має виключно довідковий та узагальнений характер. Посилання на норми законодавства подані для зручності користувачів і можуть не враховувати специфіку окремих випадків.}}

_{^{З огляду на можливі оновлення нормативної бази та індивідуальні особливості кожної ситуації, рекомендуємо перед прийняттям практичних рішень отримати професійну консультацію у кваліфікованого юриста або податкового консультанта.}}