ТОП-3 ключові аспекти обліку валютних операцій: курсові різниці, монетарні та немонетарні статті, проводки

Операції в іноземній валюті часто викликають питання не через складні формули, а через саму логіку обліку. Найчастіше плутаються в трьох речах: суть курсових різниць, за якими статтями їх рахувати і які проводки застосовувати. 

Облік валютних операцій регулюється НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Курсові різниці 

Курсова різниця виникає тоді, коли одна й та сама сума валюти при різному курсі має різну вартість у гривнях. Тобто сама сума валюти не змінюється - наприклад, 1 000 USD як була, так і залишається, але її гривнева оцінка вже інша. Саме ця зміна гривневого еквівалента і є курсовою різницею.

Щоб уникнути помилок, важливо відразу зрозуміти базове правило: курсові різниці визначають тільки за монетарними статтями.

Монетарні та немонетарні статті: як не переплутати

Щоб правильно визначити, чи треба рахувати курсову різницю, спочатку потрібно класифікувати статтю балансу.

До монетарних належать статті, які передбачають отримання або сплату саме грошових коштів у фіксованій сумі. Це, зокрема:

• валюта на рахунках і в касі;
• валютна дебіторська заборгованість;
• валютна кредиторська заборгованість;
• валютні позики.

Саме за такими статтями курсові різниці рахують.

Немонетарні статті — це активи або зобов’язання, які не передбачають повернення саме грошей. До них зазвичай належать:

• запаси;
• основні засоби;
• аванси.

За такими статтями курсові різниці, як правило, не визначають.

Окремо варто зупинитися на авансах, адже саме тут виникає найбільше практичних помилок. Виданий або отриманий аванс в іноземній валюті, якщо він передбачає постачання товарів чи послуг, вважається немонетарною статтею. Тому поки сума залишається авансом, курсові різниці за нею не визначаються.

Логіка проста: підприємство очікує отримати актив (товар, роботу, послугу), а не гроші. Отже, така заборгованість не є монетарною.

На які дати визначають курсові різниці

Курсові різниці за монетарними статтями визначають на дві основні дати:

1. на дату балансу (на кінець дня дати балансу);
2. на дату господарської операції в її межах (наприклад, оплата/погашення боргу).

Якщо коротко:

• є валюта або валютний борг → на кінець звітного періоду перерахували;
• відбулась оплата/погашення → перерахували на дату операції.

Щоб правильно потрапляти в дату операції, на практиці виручає обробка Клієнт-банк в BAS — виписки завантажуються автоматично, а платежі розносяться з прив’язкою до контрагентів.

Які рахунки використовують для обліку курсових різниць

Для обліку курсових різниць у типовому Плані рахунків найчастіше застосовують такі рахунки:

714 — дохід від операційної курсової різниці;

945 — втрати від операційної курсової різниці;

744 — дохід від неопераційної курсової різниці;

974 — втрати від неопераційної курсової різниці.

Поділ на операційні та неопераційні курсові різниці залежить від того, у межах якої діяльності вони виникли: операційної, інвестиційної чи фінансової.

Механіка обліку в більшості ситуацій типова. Ключове питання — яка саме монетарна стаття підлягає перерахунку: залишок валюти, дебіторська чи кредиторська заборгованість.

Валюта на рахунку - коли офіційний курс зростає, гривнева оцінка валютного залишку теж зростає, а отже виникає дохід від курсової різниці. Якщо курс знижується, виникають витрати.

Валютна дебіторська заборгованість - логіка подібна. Якщо курс зріс, дебіторська заборгованість у гривневому еквіваленті збільшується, тобто підприємство отримує дохід. Якщо курс знизився, виникають витрати.

Валютна кредиторська заборгованість - тут все навпаки. Якщо курс зріс, борг у гривневому еквіваленті збільшується, а це означає витрати. Якщо курс знизився, підприємство отримує дохід.

Операції в іноземній валюті не є складними, якщо розуміти їхню логіку. Головне - правильно визначити, чи є стаття монетарною, і застосувати відповідний курс на потрібну дату. 

_{^{Інформація, наведена у цьому матеріалі, має виключно довідковий та узагальнений характер. Посилання на норми законодавства подані для зручності користувачів і можуть не враховувати специфіку окремих випадків.}}

_{^{З огляду на можливі оновлення нормативної бази та індивідуальні особливості кожної ситуації, рекомендуємо перед прийняттям практичних рішень отримати професійну консультацію у кваліфікованого юриста або податкового консультанта.}}