Викривлення фінансової звітності: наслідки

Помилки у фінансовій звітності не завжди закінчуються виправленням показників у звіті. Якщо через них підприємство неправильно визначило фінансовий результат, подало недостовірні дані державним органам або ввело в оману власників і кредиторів, наслідки можуть бути значно серйознішими.

При цьому відповідальність не розподіляється автоматично між директором і бухгалтером порівну. Законодавство визначає окремі обов'язки керівника, особи, яка веде бухгалтерський облік, і самого підприємства. Тому потрібно з'ясувати, які саме дані викривлено, хто ухвалив відповідне рішення, хто підготував і підписав звітність та чи спричинили ці дії порушення закону.

Нижче розглянемо, що передбачає законодавство та на що звернути увагу на практиці.

Що вважають викривленням звітності

Фінансова звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Тому якщо в обліку неправильно відображені активи, зобов'язання, доходи або витрати, це може призвести до недостовірних показників балансу та звіту про фінансові результати.

Наприклад, викривленням можуть бути:

• невідображення частини доходу або витрат;
• завищення вартості запасів чи основних засобів;
• неправильне нарахування амортизації;
• невідображення резерву сумнівних боргів, коли його створення необхідне;
• відображення фіктивних господарських операцій;
• подання звітності з показниками, які не відповідають даним бухгалтерського обліку;
• тощо.

Не кожна помилка означає, що посадова особа вчинила правопорушення. Потрібно розрізняти ненавмисну облікову помилку, неправильне застосування стандарту та свідоме внесення неправдивих даних. Від цього залежатимуть порядок виправлення та можливі наслідки.

Відповідальність за законом

1. Адміністративна відповідальність

Стаття 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність, зокрема, за внесення неправдивих даних до фінансової звітності, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, а також за неподання фінансової звітності.

За частиною першою цієї статті передбачено штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 136 до 255 грн. За повторне протягом року вчинення відповідних порушень після адміністративного стягнення штраф становить від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 170 до 340 грн. Цей штраф накладають на винних посадових осіб підприємства, зокрема керівника та (або) головного бухгалтера, залежно від їхніх посадових обов'язків та встановленої вини.

Примітка: станом на сьогодні є законопроєкт № 15504, яким пропонують збільшити ці штрафи до 850–1190 грн.

2. Фінансові санкції за податкові порушення

Якщо викривлення фінансової звітності призвело до заниження податку, наслідки можуть бути суттєвішими. Наприклад, підприємство не відобразило дохід, завищило витрати або неправильно визначило фінансовий результат, через що зменшило податок на прибуток. У такому разі контролюючий орган може визначити податкові зобов'язання, застосувати штрафні санкції та пеню (за наявності відповідних підстав).

Сама по собі помилка у фінансовій звітності ще не означає автоматичного нарахування податкового штрафу. Необхідно встановити, чи вплинула вона на оподаткування та чи є підстави для застосування конкретної санкції. Бухгалтеру потрібно перевірити не лише фінансову звітність, а й податкові декларації за відповідні періоди. Якщо через помилку неправильно визначено податок, слід окремо з'ясувати порядок виправлення податкової звітності та можливі фінансові наслідки.

3. Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність може настати не за сам факт помилки у фінансовій звітності, а якщо дії посадових осіб містять ознаки конкретного кримінального правопорушення.

Наприклад, якщо посадова особа умисно вносить неправдиві відомості до офіційних документів, за відповідних обставин може застосовуватися ст. 366 ККУ про службове підроблення. Якщо порушення пов'язане з неналежним виконанням службових обов'язків і спричинило передбачені законом наслідки, може розглядатися питання про ст. 367 ККУ щодо службової недбалості.

Окремий ризик виникає, коли викривлення обліку призводить до умисного ухилення від сплати податків або єдиного внеску.

Стаття 212 ККУ передбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, якщо це призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в установленому законом розмірі.

У 2026 році пороги для застосування цієї статті становлять:

• значний розмір, від 4 992 000 грн несплачених податків;
• великий розмір, від 8 320 000 грн;
• особливо великий розмір, від 11 648 000 грн.

Санкції за ст. 212 ККУ залежать від частини статті, обставин правопорушення та суми ненадходження коштів. Вони передбачають штрафи, а в окремих випадках також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскацію майна.

Стаття 212-1 ККУ стосується умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У 2026 році пороги для цієї статті нижчі, ніж для ухилення від сплати податків:

• значний розмір, від 1 664 000 грн несплаченого ЄСВ;
• великий розмір, від 4 992 000 грн;
• особливо великий розмір, від 8 320 000 грн.

За ст. 212-1 ККУ залежно від частини статті передбачені штрафи від 17 000 грн до 425 000 грн, а також у визначених випадках позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. За особливо великий розмір передбачено суворішу санкцію, яка включає конфіскацію майна.

При цьому не кожне заниження податку або ЄСВ є кримінальним правопорушенням. Потрібно довести умисел, фактичне ненадходження коштів та інші ознаки складу правопорушення. Для директора та бухгалтера оцінюватимуть конкретні дії кожного, їхні повноваження, обізнаність щодо неправдивих даних і причетність до порушення.

Висновок

Викривлення фінансової звітності може призвести до необхідності виправлення обліку, подання уточненої звітності, донарахування податків, адміністративних штрафів, а за наявності складу кримінального правопорушення - і до кримінальної відповідальності.

Тому, виявивши помилку, бухгалтеру потрібно не лише виправити цифри, а й перевірити її вплив на фінансовий результат, податки та вже подану звітність.

Як бачимо - найкращий спосіб уникнути таких наслідків полягає в тому, щоб не допускати помилок в обліку. У цьому допомагають програми BAS: вони формують фінансову звітність безпосередньо з даних обліку, дають змогу перевірити коректність проведення операцій перед закриттям періоду та звірити показники з податковими деклараціями. Якщо вам потрібна допомога з налаштуванням обліку чи перевіркою даних у BAS, звертайтеся до команди Bit-ua, наші спеціалісти допоможуть розібратися навіть у складних ситуаціях.

_{^{Інформація, наведена у цьому матеріалі, має виключно довідковий та узагальнений характер. Посилання на норми законодавства подані для зручності користувачів і можуть не враховувати специфіку окремих випадків.}}

_{^{З огляду на можливі оновлення нормативної бази та індивідуальні особливості кожної ситуації, рекомендуємо перед прийняттям практичних рішень отримати професійну консультацію у кваліфікованого юриста або податкового консультанта.}}